Констянтин Килимник: «ІНАЛКО»  – це інструмент реалізації народовладдя

Доброго дня, Костянтине Миколайовичу! Нещодавно в бесіді з журналістами інтернет-порталу КиївВлада, Ви розповідали про свої плани та цілі. Чи можете розповісти, що вдалося реалізувати?

Костянтин Килимник: Доброго дня, перш за все, хочу привітати всіх читачів з наступаючим Новим роком та Різдвом Христовим, і побажати всім міцного здоров’я, ніколи не зупинятися на досягнутому, не падати духом та обирати правильні джерела інформації.

Відповім на Ваше запитання, виходячи з напрямків, у яких активно працюємо.

Насамперед, хочу зазначити, що нам вдалося запустити та реалізувати ідеологію, незалежної журналістики. Ми побудували структуру інформаційного агентства «ІНАЛКО» так, що на нашу команду неможливо чинити тиск, ми незалежні від олігархічних ЗМІ, на відміну від більшості.

Ми створили кілька редакцій кругової взаємодії. Перша група – новинна, яка постійно працює, щоб бути першими в отриманні, обробці та поданні інформації. Друга група, журналістських розслідувань,  третя  – розважально-пізнавальних матеріалів.

Схема досить проста. Певна частина матеріалів для публікацій готується на комерційній основі. Фактично, формуючи дохід для редакцій соціального спрямування.

Не можу похвалитися великою кількістю комерційних матеріалів. Але вони є.

Зазначу, що ми на стадії становлення, але очікувані перспективи однозначно зроблять наш проект абсолютно незалежним.

Завжди актуальним питанням були журналістські розслідування. Але спостерігаючи, як працює правоохоронна система, мало віриться, що можна домогтися правди. Костянтине Миколайовичу, як у Вас організований цей напрямок?

Костянтин Килимник: Справді, діяльність у сфері журналістських розслідувань завжди цікава. Але хочу наголосити на нюансах.

По-перше, журналісти – не адвокати. Ми, скоріше, помічники людям, які опинилися у скрутній ситуації та не можуть захистити свої права та домогтися правосуддя. Наша робота у сфері журналістських розслідувань полягає у детальному зборі інформації, у її аналізі та структуризації. Але все-таки рішення оприлюднювати зібрану інформацію залишається за людиною, чиї права були порушені.

Нажаль, часто люди опускають руки, і навіть на початкових стадіях відмовляються від боротьби.

По-друге, отримуючи навіть анонімні скарги та заяви на дії чи бездіяльності чиновників, розкриваються факти великих корупційних схем, які були напрацьовані роками, а то й десятиліттями.

Як показує тенденція, більшість таких схем і сьогодні працює у віддалених від обласних центрів регіонах. На сьогоднішній день наші редакції проводять кілька таких розслідувань.

 Костянтине Миколайовичу, чи могли б Ви розповісти, що це за розслідування?

Костянтин Килимник: Не можу. Я не хочу, щоб були будь-які спекуляції з цього приводу. Усьому свій час, я впевнений, що скоро будуть резонансні та гучні справи. Отоді я про все Вам детально розповім.

На даний момент моя команда однодумців зіткнулася з тотальною несправедливістю та абсурдною бездіяльністю чиновництва. Адже коли пальцем вказуєш на факти корупції чиновникам, а вони просто відхрещуються від цього. Це є абсурдом.

Я вірю і знаю, що настане той час, коли люди, що прийшли до влади, не будуть, як жадібні Голлуми, напихати свої кишені грошима, а думати все-таки про людей. Тому, що зараз ми як діти на картині «Трійка» Василя Перова: виснажено тягнемо не бочку з водою, а всі бездіяльні органи влади, всіх чиновників, яким важливий тільки їхній добробут.

Це може все припинитися, але лише за умови, що ми всі разом будемо колосально багато працювати над усуненням цього беззаконня.

Якщо правоохоронці не завжди можуть довести факт корупції та зловживань, то як Ви розраховуєте відновити правду?

Костянтин Килимник: Дійсно, сьогодні, на превеликий жаль, правоохоронна система, яка покликана захищати та відстоювати наші права, направду бездіяльна та безхребетна. Це дає багатьом чиновникам можливість і надалі обкрадати кишені людей та розкрадати державні гроші.

Ми робимо все для того, щоб створити таке суспільство, в якому навіть у найвіддаленіших куточках нашої країни законів України будуть дотримуватись беззаперечно, а права людей стоять понад усе. Наша діяльність спрямована на те, щоб відфільтрувати людей, котрі знищують нашу країну своїми протиправними діями.

Нажаль, якщо це не змогли зробити відповідальні за це люди, доводиться брати все до своїх рук. Мені неймовірно боляче дивитись на людей, які заробляють на життя чесною працею та щодня стикаються з несправедливістю з боку чиновників, органів влади.

Я щиро радий і не приховую того, що у нас є однодумці на різних рівнях різних держструктур, які не закидають отриману від нас інформацію на полицю припадати пилом, а допомагають відновити справедливість.

Костянтине Миколайовичу, стає дуже цікаво: що це за однодумці?

Костянтин Килимник: Не можу розголошувати хто і де, але вони із структур державного рівня СБУ та ДБР. Це люди, яким, як і мені, небайдуже, що відбувається в країні, і «наші хати ніколи не з краю».

Виникає очевидне питання: Ви не боїтеся, що в майбутньому може виникнути загроза для когось із вашої команди? Чи, навпаки, спробують підкупити когось із Ваших журналістів, щоб зупинити розслідування?

Костянтин Килимник: Однозначно – ні. Редакція журналістських розслідувань – це не одна людина. Отримана інформація не зберігається в одному місці або в однієї особи. Схема роботи поставлена ​​так, що при виявленні факту він укладається в єдину схему, з якої висмикнути або приховати той чи інший факт неможливо. Та й коли над розслідуванням працює кілька людей, виникає кругова порука.

Одного, ну може бути двох журналістів, можливо підкупити або залякати, але десять –  неможливо. Це виключено.

Подібні спроби були, на деякі ми просто не звертали уваги, на інші доводилося організувати протистояння, аж до офіційної заяви до поліції про перешкоду журналістській діяльності. Все тримаємо під контролем. І діємо у рамках законів України.

Костянтин Миколайовичу, у минулому інтерв’ю Ви згадали, що активно ведете громадську діяльність. Чи вистачає на це часу?

Костянтин Килимник: У кожного, хто не сидить склавши руки, не вистачає якихось 24 години на добу. Чим більше проектів запускаємо, тим більше потрібно зусиль, щоб правильно організувати та контролювати процеси.

Не хочу прямо хвалитися, але наша громадська організація «Своя Сила» за останні місяці зробила прорив.

Симбіоз інформаційного агентства з громадською організацією дав добрі результати, насамперед серед нових наших сподвижників. За цей час успішно запустили роботу осередку у Києві, на Київщині, Харківщині, Житомирщині, Кіровоградщині, найближчим часом запрацюють представництва організації «Своя Сила» у Львові та Ужгороді.

Щодня різними каналами зв’язку звертаються до нас люди. Комусь успішно допомогли з юридичною допомогою, підготувавши документи звернення до суду, правоохоронні органи. Декільком допомогли матеріально.

Наразі особливу увагу звернули на захист прав учасників АТО та ООС. Багатьох тих, хто віддає життя своїй Батьківщині, держава відверто ігнорує. Це окрема тема і, напевно, для окремого інтерв’ю.

 Костянтине Миколайовичу, Ви заявляли раніше, що нам потрібні зміни у терміні “народовладдя”. З якими проблемами народовладдя Ви стикалися, як громадянин України?

Костянтин Килимник: Мені простіше розповісти, з якими проблемами стикаються звичайні люди.

Термін «народовладдя» в нашій країні давно знищено. І особливо це відчувається у регіонах. Збираючи інформацію, нерідко наштовхуємося створення окремих князівств. Де є «цар» невеликого селища, а люди, як не раби, то кріпаки.

І це «кріпаки» платять данину. Ми бачимо якийсь сюрреалізм: чесними трудящими людьми керують нечесні, жадібні та брехливі. Не скрізь, звичайно, але таких, нажаль, переважна більшість.

Щоб вирішувати цю проблему, потрібно не децентралізацію проводити, а глибинну зміну державного устрою всередині самої країни, а особливо здійснювати контроль за тими, хто має доступ до державних грошей та ресурсів.

Всі це гарні гасла: «кожному дільниці» та «кожному право мати свої права згідно з Конституцією» своєю бездіяльністю розтоптали ті, хто це й обіцяв.

Висновок один: потрібно не термін міняти, а суть народовладдя повертати на законне місце.

Для цього треба реорганізовувати все довкола і починати з жорсткого контролю.

Які Ви бачите прикладні інструменти для боротьби з монархічним устроєм у регіонах?

Костянтин Килимник: Розголошувати. Будь-який факт, який має забарвлення злочину чи правопорушення, одразу публікувати та поширювати.

Величезна помилка – вважати, що інформатизація перенасичила людей. У багатьох віддалених місцях немає інтернету, та що говорити про інтернет – якщо немає навіть простих газет.

Це, до речі, одна з наших цілей на наступний рік. Започаткувати і випускати газету, щоб люди знали правду про тих, хто біля керма їхнього населеного пункту. Чим більше буде інформації про діяльність чиновників, тим простіше людям зрозуміти те, що відбувається, робити висновки і в майбутньому обирати на державні посади чесних людей із чистою репутацією.

Крім поширення інформації, необхідно відроджувати громадянську відповідальність, часи «моя хата з краю» закінчилися, далі вже нікуди. Люди повинні самі залучатися до процесів управління. Блокувати та зупиняти розбазарювання коштів та природних ресурсів.

Нажаль, через те, що ми бачимо, люди аморфні, збайдужілі і нікому не вірять. Їхньою громадською думкою дуже легко керувати. Тому я хочу розбудити в людях їхню громадянську позицію. Тільки коли нас багато, ми зможемо чинити опір системі та змінювати наше життя на краще.

Це ще одна з наших цілей повернути віру, що можна і потрібно захищати свої права. Все показуватимемо власними прикладами.

Останнє питання: Костянтине Миколайовичу, які особисто у Вас плани на наступний рік?

Костянтин Килимник:. Мої особисті плани знаходяться у контексті всіх проектів нашої команди.

Розширити сферу поширення інформації агенції «ІНАЛКО», організувати додаткові канали, з яких можна отримувати інформацію

У регіонах запровадити симбіоз громадської організації та журналістів. На мій погляд, це найбільш дієвий інструмент захисту себе та інших.

Ну і звичайно залучити якнайбільше однодумців до нашої діяльності.

Напевно, повторюся: що більше буде усвідомлених людей, то більше шансів змінити наше життя на краще.