Мігранти в Україні: загроза чи користь
Чому та навіщо в Україну їдуть трудові мігранти? Докладніше – у матеріалі «Пресінформ»
До 2050 року населення України скоротиться з нинішніх 41,6 млн до 35,3 млн осіб, прогнозує ООН. З урахуванням трудової міграції українців, яка з кожним роком набирає обертів, державі рано чи пізно доведеться зіткнутися із серйозним дефіцитом робочої сили.
Передумови цього вже помітні щодо ситуації з медпрацівниками, які дедалі частіше їдуть за кордон. На ситуацію також може вплинути зростання добробуту українців, у цьому випадку вони неохоче влаштовуватимуться на низькокваліфіковані професії з не найзручнішим графіком роботи. Така ситуація зараз спостерігається, наприклад, у Великій Британії, де після брекзиту та масового відтоку персоналу з країн Євросоюзу з’явилося майже мільйон вільних робочих місць, але місцеві жителі не поспішають займати ці вакансії.
У багатьох європейських державах проблему з нестачею робочої сили давно вирішують за рахунок легальних трудових мігрантів. Українці піднімають сільське господарство Польщі, поляки працюють у лікарнях Великобританії, португальські мігранти багато років працюють на будівництві у Швейцарії. Німеччина взагалі покладається на іноземних фахівців, щоб залишатися конкурентоспроможною. Частина приїжджих згодом отримують посвідку на проживання чи громадянство й асимілюються, – розповідає Тетяна Пашкіна, експертка ринку праці.
Очевидно, що Україна може піти таким самим шляхом і стати однією з країн-реципієнтів, які приймають іммігрантів. Це, по-перше, не дозволить просісти ринку праці, по-друге, допоможе збалансувати демографічну ситуацію в країні.
Дані Держстату щодо кількості мігрантів до України за 2020 рік показують цікаву картину. Серед азіатських країн лідирують Туреччина (2 146 приїжджих), Індія (1 823) та Азербайджан (1 300). Як вважає Тетяна Пашкіна, ці цифри легко можна пояснити.
Приміром, якщо ми говоримо про Туреччину, то звідти здебільшого приїжджають будівельники, — коментує вона. — У 2020 році в межах програми “Велике будівництво” багато тендерів виграли турецькі компанії. Відповідно, для виконання замовлень вони залучають як місцевих робітників, так і своїх співвітчизників — на більш кваліфіковані та керівні посади”.
Наприклад, турецька компанія Onur, яка була одним із топпідрядників ще під час підготовки до Євро-2012 в Україні, зараз посідає друге місце за кількістю виграних тендерів. Загалом упродовж 2020 року Державна служба зайнятості видала громадянам Туреччини 4,6 тис. дозволів на працевлаштування. Проте далеко не всі мігранти потрапляють в Україну легально. Турки входять до групи лідерів із незаконного перетину кордону — на їхню частку припадає 11,9% від загальної кількості затримань співробітниками Прикордонної служби, випереджають їх лише жителі Молдови.
Якщо говорити про мігрантів з Індії, то це насамперед студенти медінститутів, продовжує Тетяна Пашкіна. Причому, за її словами, вони розосереджуються у всіх регіонах країни.
У нас дуже хороше співвідношення ціна/якість у сфері здобуття освіти”, — зазначає вона. У 2020–2021 навчальному році індійські громадяни займали 23,6% загальної кількості іноземних студентів в Україні.
Цікаві цифри Держстатистика демонструє і щодо іммігрантів з Африки. Незважаючи на те, що на континенті знаходяться 54 країни, значна кількість людей до нас приїжджає лише з двох держав — Марокко (у 2020 році в’їхало 1 412 осіб, у 2019-му — 2 551) та Нігерії (994 і 1 584 відповідно). Їхні громадяни традиційно приїжджають вчитися. У 2020 році жителі Марокко у загальному сегменті іноземних студентів займали 11,5%, а жителі Нігерії — 5,5%. Незважаючи на пандемію, протягом року ці показники значно зросли.
