Невігластво чи нахабство: як «червоні директори» руйнують систему освіти
Вже декілька місяців поспіль журналісти різних ЗМІ намагаються розгадати таємницю неймовірного та незрозумілого призначення людини без необхідного педагогічного досвіду та кваліфікації на посаду директора ліцею у смт Попільня.
Нагадаємо, що мова йде про серйозні порушення під час призначення Шуляра Валерія Михайловича на посаду директора Попільнянської гімназії у 2016 році.
Редакція Пресінформу відправила низку інформаційних запитів, які стосуються законності призначення пана Шуляра. Проте ніякої конкретики у віповіді ми не отримали і принципово важливі моменти залишилися не розкритими:
Тому ми вирішили навідатися до смт Попільня, щоб особисто поставити резонні запитання пану Шуляру та пану Ільїну, керівнику місцевого відділу освіти. Але питань з’явилося ще більше, а зрозумілих відповідей менше.
Згідно закону “Про повну загальну середню освіту”, з тим, хто призначається на посаду керівника закладу загальної середньої освіти вперше, укладається трудовий договір на 2 роки. Після закінчення його дії та за умови належного його виконання сторони мають право продовжити строк дії ще на чотири роки без конкурсу.
Так у 2018 році строковий трудовий договір терміном у 2 роки з паном Шуляром закінчився. Проте ось який цікавий факт: 01.07.2018 з директором був укладений контракт терміном аж на 6 років. На цілих 2 роки більше ніж потрібно.
Звичайна неуважність до Закону чи може пан Ільїн зрозумів, що його особистий контракт не вічний, і невідомо, чи пролонгує його наступник договір пану Шуляру?
Факт залишається фактом.
Журналісти Пресінформу вирішили задати ряд надзвичайно простих, але не менш важливих питань Шуляру Валерію Михайловичу.
На запитання: як так вийшло, що на момент його призначення він не мав обов’язкового сертифікату про проходження курсу підвищення кваліфікації, пан Шуляр відповів, що це питання до того, хто його призначав на цю посаду. А призначив, як вже з’ясувалось, пан Ільїн. Який, нажаль, відмовився пояснити причини свого вибору.
Здається логічним, що Валерій Михайлович повинен знати вимоги до кандидата на посаду директора школи. Проте якось не склалося.
Також однією з вимог до кандидата на вищесказану посаду є наявність сертифікату про рівень володіння державною мовою.
Чіткої відповіді чому Валерій Михайлович не мав даного сертифікату у 2016 році ми не отримали. Але під час спілкування з паном Шуляром в нас виникла закономірна підозра: цілком ймовірно, що він просто не може вдало скласти іспит на знання державної мови. Пропонуємо вам переглянути фрагмент інтерв’ю з Валерієм Михайловичем і самостійно зробити висновки.
Зрозумівши, що пан Шуляр не прагне дати відповіді на прості запитання , ми вирушили їх задавати пану Ільїну Василю Васильовичу, який саме й призначав Валерія Михайловича на дану посаду.
(Спойлер: пан Ільїн, як і пан Шуляр теж грає в «Що? Де? Коли?», за команду «Не можу відповісти на жодне запитання»)
До 2016-го року останнього разу пан Шуляр працював у школі аж в далекому 1997-му році. За цей час система освіти змінилася кардинально, відбулися реформи 2000-го, 2002-го, 2005-го, 2010-го, 2012-го років.
Тобто весь цей час, майже 20 років Валерій Михайлович був далекий від освітніх процесів.
Постає питання: чому на керівну посаду закладу освіти була призначена особа, яка майже 20 років не мала ніякого відношення до освіти?
На що пан Ільїн відповів, що Шуляр очолював Службу у справах дітей Попільнянської РДА. Дуже дивно, що Василь Васильович не знає чим займається Служба у справах дітей і те, що до освіти це ніякого відношення не має.
Але ще більше вражає те, що пан Ільїн не знає, що кандидат на посаду директора школи повинен пройти курси з підвищення кваліфікації. Але про що говорити, якщо Василь Васильович навіть не знає яким законом це передбачено.
Далі ми поставили ряд різних запитань пану Ільїну, проте відповідь була універсальною.
Так на ряд запитань: чим керувалося управління відділу освіти, коли призначало на посаду пана Шуляра; чому призначили на цю посаду особу, яка не мала керівного стажу на посадах цього закаду; чому не розглядалися кандидатури завучів, як проводився конкурс на дану посаду, відповідь була геніально простою – я коментувати це не буду, бо то було давно.
З’являється дуже неприємний присмак, що нас нагло обдурюють та насміхаються. Адже, погодьтесь, людині, якій немає чого приховувати – не становить труднощів дати ясні відповіді на вкрай прості запитання.
Вся ця абсурдність поведінки попільнянських освітян породжує думку: чи дійсно це просто порушення з причини невігластва, чи можливо це корупційна схема «win-win», в якій обидві сторони у виграші?
Проте ми забуваємо про третю сторону, яка є фундаментальною складовою освітнього процесу – це діти. Адже, і директор гімназії, і керівник місцевого відділу освіти разом повинні забезпечувати високий рівень якості освіти. А насправді – пан Шуляр та пан Ільїн забезпечують лише високий рівень свого життя.
Ми передали інформаційні запити особисто в руки Ільїну Василю Васильовичу і з нетерпінням очікуємо відповіді.
А тому поки «гра в мафію» продовжується. Ми обов’язково доберемося до тих посадових осіб, хто покриває свавілля пана Ільїна В.В. та тих, хто ставить своїх людей заради досягнення «великих» цілей.
Про початок цієї резонансної історії читайте ТУТ:
