Новий і більш небезпечний штам коронавірусу, нова урядова коаліція в Німеччині та зростання інфляції в Китаї

Ангела Меркель більше не привітає німців з Різдвом та Новим Роком в статусі канцлера ФРН. Нова німецька правляча коаліція поділила портфелі, «Мутті» готується передати владу та піти на політичну пенсію.

Світ закриває кордони в страху перед «омікроном»

Про новий варіант коронавірусу, який потенційно може бути небезпечнішим за нині домінантний штам «дельта», британські вчені повідомили 24 листопада. Вони звернули увагу на велику кількість змін штаму у шиповидному білку, що може ускладнити його нейтралізацію антитілами, сприяти швидкому поширенню та стійкості до існуючих вакцин. Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) дійшла висновку, що цей різновид коронавірусу може стати загрозою для світу.

Новий штам коронавірусу В.1.1.529 було виявлено у Південно-Африканській Республіці (ПАР). У Національному інституті інфекційних захворювань (NICD) ПАР заявили, що вчених збентежила кількість мутацій даного варіанту – 32 зміни у шиповидному білку у порівнянні з уже відомими варіантами COVID-19. Це може вплинути на базові характеристики вірусу, а саме зробити його більш резистентним до антитіл та існуючих вакцин.

ВООЗ позначила новий штам грецькою літерою «омікрон», свідомо пропустивши два знаки грецького алфавіту. Адже передостанній виявлений штам коронавірусу називався «мю» (μ). Після цієї грецької літери йдуть «ню» (ν) і «ксі» (ξ), і лише потім – «омікрон» (о). У ВООЗ пояснили, що вирішили пропустити «ню» тому, що люди могли переплутати цю назву з англійським словом «new» (новий). Що стосується «ксі» (латинкою позначається як Xi), то так пишуть поширене прізвище в Китаї, – зокрема, так звати голову Компартії Китаю Сі Цзіньпіна (Xi Jinping). У ВООЗ підкреслили, що назви хвороб не повинні нікого ображати.

Після екстреної наради в п’ятницю ВООЗ заявила, що перший відомий підтверджений випадок інфікування новим варіантом зафіксували 9 листопада, і у ньому була «велика кількість мутацій, деякі з яких викликають занепокоєння». У ВООЗ повідомили, що знадобиться «кілька тижнів», щоб оцінити вплив нового варіанту, і наразі вчені намагаються з’ясувати, наскільки швидко він передається. При цьому щоденні випадки захворювання в Південній Африці більш ніж потроїлися з 23 листопада, коли штам було вперше зафіксовано, а станом на 26 листопада у світі, в тому числі у низці країн Європи  (Німеччині, Чехії, Нідерландах та Італії), було зареєстровано вже 2828 випадків COVID-19, викликаного «омікроном».

З іншого боку, симптоми зараження «омікроном», за словами лікаря з ПАР Анжеліки Кутзі, проявлялися в легкій формі на відміну від інших штамів, повідомила, повідомляє британська The Telegraph. Пацієнти, у яких виявили новий штам, скаржилися на сильну втому, прискорений пульс і високу температуру, при цьому, як зазначила Кутзі, вони найчастіше були молодими людьми. Лікар також уточнила, що у хворих не спостерігалася втрата смаку або нюху.

Наразі єдиною реакцію світу на виявлення «омікрону» стало закриття кордонів. Попри заклики ВООЗ не обмежувати туризм через виявлення нового штаму коронавірусу у Південній Африці, десятки країн вже відмовилися від авіарейсів з ПАР, а також посилили епідеміологічний контроль на кордонах. Так, Ізраїль збирається заборонити всім іноземцям в’їзд до країни на 14 днів, а також використовувати систему спостереження за інфікованими, щоб зупинити поширення нового штаму коронавірусу. Очікують, що заборона набуде чинності опівночі в ніч на понеділок після затвердження Кабміном. Наразі Ізраїль підтвердив один випадок виявлення штаму «омікрон».

Велика Британія на невизначений час призупинила авіасполучення із низкою південноафриканських країн, Австралія зробила це на 14 днів. Влада США рекомендувала своїм громадянам не відвідувати вісім африканських країн на тлі поширення «омікрону», йдеться у заяві Держдепартаменту. У Національному інституті охорони здоров’я США заявили, що цей різновид коронавірусу є заразнішим, ніж раніше виявлені варіанти.

При цьому Держсекретар США Ентоні Блінкен похвалив ПАР за оперативний обмін інформацією зі світом. Він сказав, що така прозорість повинна стати взірцем для світу, і обговорив зі своїм південноафриканським колегою співпрацю щодо вакцинації людей в Африці. В свою чергу, МЗС ПАР в суботу опублікувало заяву, в якій сказано: «Чудовим науковим здобуткам треба аплодувати, а не карати за них. Цими заборонами Південну Африку нібито карають за її прогрес у розшифровці геному та здатність швидко виявляти нові варіанти». Наразі цей глас волаючого в коронавірусній пустелі залишається без відповіді.

Новий уряд Німеччини готується зайняти фотелі

Зміна влади у Німеччині стала головною політичною подією року у Європі. Ангела Меркель, яка з 2005 року очолювала найбільшу економіку ЄС та багато років поспіль була найвпливовішим та найавторитетнішим політиком континенту, завершує політичну кар’єру. Після двох місяців переговорів нова правляча коаліція ФРН 24 листопада представила угоду між соціал-демократами, партією «Союз 90/Зелені» та лібералами з Вільної демократичної партії Німеччини. Став відомий і розподіл посад у новому кабінеті між партіями коаліції, яку прийнято називати «світлофорною» – завдяки кольорам партійної символіки (червоному у есдеків, жовтому у лібералів та зеленому у «зелених»).

Очікується, що голосування за лідера соціал-демократів Олафа Шольца як нового канцлера ФРН відбудеться вже 6 грудня – тобто саме він вітатиме німців з Різдвом та Новим Роком. До того часу рішення партійного керівництва стосовно укладення коаліційної угоди мають підтримати ще й представники ширших кіл політичних сил, що сформують новий уряд ФРН. «Союз90/Зелені» вже почали опитування своїх членів, вільні демократи та есдеки визначатимуться стосовно коаліційної угоди на початку грудня. Проте навряд чи варто чекати якихось кардинальних змін коаліційної угоди та розподілу урядових фотелів, то ж політику нового канцлера та його партнерів значною мірою можна спрогнозувати вже зараз.

Варто відзначити, що всі три політичні сили отримали в розпорядження ті міністерства, котрі є важливими для втілення їхніх політичних програм. Соціал-демократи в новому кабінеті опікуватимуться питаннями охорони здоров’я, праці, будівництва та внутрішніх справ. Окрім того, есдекам відійде одне з найпроблемніших відомств, а саме Міністерство оборони.

Крісло віце-канцлера в новому уряді відійде «зеленим», а саме Роберту Габеку, котрий у отримає посаду «суперміністра» у відомстві, відповідальному за економіку, енергетику та клімат. Саме це міністерство матиме ключ від «Північного потоку – 2» (який, до речі, в коаліційній угоді прямо не згадується). «Зелені» отримають і Міністерство закордонних справ, на чолі якого, найімовірніше, стане співголова партії Анналена Бербок. Своєю чергою, «вільні демократи» отримають міністерства фінансів, транспорту, котре також займатиметься діджиталізацією, юстиції та освіти. При цьому, як заявили у партії, на чолі фінансового відомства ФРН стане їхній лідер Крістіан Лінднер.

Зрозуміло, що головні акценти коаліційної угоди стосуються питань внутрішньої політики – боротьба з пандемією коронавірусу, клімат, збільшення мінімальної заробітної плати і навіть легалізація марихуани. Але для українців насамперед цікавлять зовнішньополітичні пріоритети нового уряду ФРН, і в цьому розрізі є справді хороші новини. Зокрема, в угоді зазначено, що «Україна, Молдова і Грузія, котрі прагнуть членства в ЄС, повинні отримати змогу наближатися до цього шляхом послідовних реформ у сфері верховенства права та ринкової економіки».

Варто відзначити, що досі в німецьких урядових програмах не було навіть простого визнання того, що Україна прагне до ЄС. Натомість майбутній уряд Олафа Шольца не лише визнає, а й підтримує це прагнення, наголошуючи, що разом з проведенням реформ має відбуватися також зближення України з Євросоюзом. За нової влади у Німеччині з’явився шлях до змін, і тепер ключове запитання – чи використає його Україна.

Ситуація в Китаї знову непокоїть світ, але коронавірус тут ні до чого

У коаліційній угоді нового німецького уряду сказано, що її учасники «виступають за діалог з Китаєм у координації з партнерами за океаном та на основі міжнародного права, та вважають за необхідне формування відносин на базі партнерства, конкуренції та системного суперництва». При цьому реверанс у бік «партнерів за океаном» швидше данина ввічливості, адже США відверто вважають Китай стратегічним противником. А згадка про «системне суперництво» покликана заспокоїти тих німців, для яких ідеологія важливіша за економіку.

При цьому економічні показники красномовніші за будь-які політичні заяви та документи: у 2020 році Китай став найважливішим торгівельним партнером Європейського Союзу, витіснивши США на друге місце. Обсяг зовнішньоторговельного товарообігу ЄС з КНР минулого року становив 586 мільярдів євро, а з США за той же період – 555 мільярдів. Тому не дивно, що в Берліні та Брюсселі пильно стежать за економічною ситуацією в реально найбільшій економіці світу.

А вона останніми місяцями викликає занепокоєння. Справа в тому, що промислова інфляція у Китаї у жовтні 2021 року досягла 26-річного максимуму. Це пов’язано з різким зростанням цін на вугілля на тлі нестачі електроенергії в промисловому центрі країни, що ще більше знизило рентабельність виробників та посилило побоювання щодо стагфляції. Індекс цін виробників (PPI) зріс у жовтні на 13,5% порівняно з минулим роком, при цьому у вересні зростанні становило 10,7%, повідомило Національне бюро статистики (NBS). Такі темпи востаннє фіксувалися у липні 1995 року. Показники перевищили 12,4%, які прогнозували аналітики, опитані агенцією Reuters.

В свою чергу, споживча інфляція у Китаї у жовтні 2021-го прискорилася до максимуму за 13 місяців – через підвищення вартості непродовольчої продукції. Індекс споживчих цін (CPI) минулого місяця підскочив на 1,5% у річному вимірі після підвищення на 0,7% у вересні, повідомило Державне статистичне управління КНР. Хоча загалом вартість харчових продуктів у Китаї в жовтні знизилася за підсумками п’ятого місяця поспіль – на 2,4% (місяцем раніше – на 5,2%), ціни на свіжі овочі злетіли на 16,6%. Водночас непродовольчі товари подорожчали на 2,4% (після підйому на 2% у вересні), вартість палива та комунальних послуг зросла на 1,7% (1,3%), транспортних та телекомунікаційних послуг – на 7% (5,8%). Загалом споживчі ціни у жовтні зросли на 0,7% порівняно з попереднім місяцем – це максимальні темпи зростання за останні дев’ять місяців. Пекін встановив цільовий показник річної інфляції у 3% на 2021 рік порівняно з 3,5% минулого року.

Крім того, індекс ділової активності у виробничому секторі Китаю (PMI) другий місяць поспіль демонструє негативні значення: 49,6 у вересні та 49,2 у жовтні (для цього індексу значення нижче 50 означає уповільнення, вище 50 – зростання).

Ці сигнали підтверджують, що економіка Китаю, ймовірно, вже переживає стагфляцію», – заявив американській телекомпанії CNBC Чжан Чживей, головний економіст компанії Pinpoint Asset Management (Гонконг).

Проте доцент департаменту світової економіки Московської Вищої школи економіки Пьотр Мозіас не згоден з китайським колегою.

Поточну ситуацію в Китаї можна охарактеризувати як уповільнення економічного зростання з можливим прискоренням інфляції. Але це жодною мірою не стагфляція, яка гіпотетично могла б настати найближчим часом», – заявив учений виданню «Известия».

Він також звернув увагу на те, що між виробничою інфляцією (PPI) та споживчою (CPI) немає чіткої закономірності: у 2010-х роках було кілька періодів, коли ці індекси змінювалися асинхронно або й зовсім рухалися в різних напрямках, але це досить просто пояснити з точки зору економічної практики.

Навіть якщо у виробників зростає вартість випуску товару, вони необов’язково підвищують відпускні ціни – просто скорочується маржинальність виробництва. З іншого боку, навіть якщо ціни виробників зростають, ритейлери також можуть залишити свої ціни на колишньому рівні. Зрештою, споживча інфляція складається не лише з динаміки товарних цін – до неї входять також ціни на послуги, які можуть дешевшати» – підкреслює Мозіас.

При цьому повністю заперечувати ризик виникнення стагфляції все ж таки не варто, і це проблема не тільки Китаю, але і всього світу, вважають економічні аналітики. Її можуть викликати непомірне нарощування ліквідності центральними банками, зниження споживання та зростання інфляції через порушення виробничих та логістичних ланцюжків внаслідок пандемії. Погіршують ситуацію нестача різних ресурсів, скорочення обсягу робочої сили та кліматичні катаклізми. Останні негативно відбиваються на виробництві харчових продуктів та можуть стати причиною зростання цін, а також потребують дедалі більше коштів на усунення наслідків. З цим комплексом глобальних криз – кліматичною, соціальною, економічною, фінансовою та ресурсною – держави, навіть такі потужні як Китай, наразі не знають, як боротися.