Пекарям доведеться імпортувати зерно

Станом на жовтень – трейдери експортували з України близько 10 млн т (понад 75%) продовольчої пшениці нового врожаю.

У липні 2021 року учасники зернового ринку підписали Меморандум про взаєморозуміння на 2021/2022 маркетинговий рік (МР), домовившись, що доповнення до Меморандуму, в якому буде зазначено граничні обсяги експорту окремих культур, підпишуть пізніше, коли стануть відомі точні цифри врожаю.

Ми (переробники) йдемо на підписання Меморандуму, виходячи з потреб внутрішнього ринку. Останні чотири сезони пропонуємо, перш ніж підписувати доповнення до Меморандуму, проаналізувати й визначити якість зібраного зерна», — нагадує голова спілки «Борошномели України» Родіон Рибчинський.

Проблема в тому, що, починаючи з 2015 року, коли відбулася дерегуляція ринку, держава не має інформації про те, якої якості зерно збирають фермери. Хоча борошномели у своїх неодноразових зверненнях заявляли про необхідність впровадження кількісного і якісного обліку зерна, жодних заходів не вжито.

Ще в період жнив стали отримувати дані, що якість пшениці нинішнього року дуже низька. Мозаїчно розкидана по Україні. В окремих регіонах пшениці 2 класу взагалі немає», — підтверджує Р.Рибчинський.

При цьому аграрії України, за даними Держстату, зібрали 32,5 млн т пшениці. Важливо  розуміти, що це бункерна, а не товарна вага. Після очищення, доробки та інших операцій загальна вага пшениці, оціночно, становить 30–31 млн т. Нескладна арифметика, і виходить, що, незважаючи на гігантський урожай, зібрано лише близько 12,6–13,0 млн т продовольчого зерна пшениці.

За словами генерального директора об’єднання «Укрхлібпром» Олександра Васильченка, пекарі, зважаючи на підвищений попит на продовольчу пшеницю та низьку якість цьогорічного врожаю, запропонували Мінагрополітики й іншим учасникам ринку дуже виважено підійти до питання вивезення продовольчої пшениці. Однак Мінагрополітики, за його спостереженнями, чомусь чує виключно трейдерів, погоджуючись на всі їхні пропозиції.

Борошномели та пекарі, розуміючи, що якісної пшениці у 2021/2022 МР дуже мало, виступили з ініціативою переглянути можливі обсяги експорту пшениці у бік зниження частки продовольчого зерна. Як компроміс озвучили такі пропорції: 45% — продовольча і 55% — фураж. На жаль, ініціативу не підтримали.

А 19 жовтня 2021 року трейдери й Мінагрополітики підписали доповнення до Меморандуму про взаєморозуміння на 2021/2022 маркетинговий рік. У документі визначено граничний обсяг експорту пшениці на поточний сезон уже у 25,3 млн т. Причому без поділу зерна на продовольче та фуражне.

На думку пекарів, безконтрольне вивезення пшениці ще більше загострить ситуацію в галузі й негативно позначиться на якості продукції, провокуючи дальше зростання цін на хліб.

Перспектива відсутності продовольчої пшениці або її дефіцит призведе до погіршення якості борошна й відповідно позначиться на якості хлібобулочних виробів, — вважає Олександр Васильченко. — Використовувати для випікання хліба борошно з пшениці 3-го класу неможливо, бо тісто буде просто розтікатися. Не хочу згущувати барви, їли і блокадний хліб, але ж ми цивілізована країна, яка зібрала рекордний урожай. Наразі хлібопекарські підприємства виробляють подові сорти хліба. Щоб забезпечити населення хлібом із борошна нижчої якості, треба переходити на формовий хліб, який виготовляли в 70-х роках минулого століття. Навіть технологічно це неможливо».

Ось на що перетворився Меморандум, що зародився 10 років тому саме як реальний механізм забезпечення продовольчої безпеки країни: після гігантського врожаю в Україні залишиться, у кращому разі, 5,7 млн т пшениці невизначеної якості. Але ж для того, щоб наситити жителів та гостей України, необхідно хоча б 6 млн т якісного зерна, якщо ми, звісно, хочемо споживати не тільки хліб.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.