Україна змушена запровадити обмеження для невакцинованих громадян

Медики, або ж інші категорії громадян, які тісно контактують з людьми і при цьому відмовляються від вакцинації, ризикують не лише своїм здоров’ям, але й здоров’ям та життям свого оточення, зауважують правозахисники.

Як повідомляє ІА Пресінформ, думку щодо законності зобов’язання профілактичних щеплень висловила керуючий партнер адвокатського об’єднання, член Ради Комітету з питань верховенства права НААУ, АО “Радтке-Прядко і партнери”, Олена Радтке-Прядко,

4 жовтня 2021 року Міністерство охорони здоров’я України видало наказ № 2153 «Про затвердження Переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов’язковим профілактичним щепленням».

Отже, у наказі 2153 року МОЗ посилається на такі норми:

– ст. 10 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров’я», згідно з якою Громадяни України зобов’язані піклуватися про своє здоров’я та здоров’я дітей, не шкодити здоров’ю інших громадян, а також у передбачених законодавством випадках проходити профілактичні медичні огляди та робити щеплення;

– статтю 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», згідно з якою у разі загрози виникнення особливо небезпечної інфекційної хвороби або розповсюдження небезпечної інфекційної хвороби на відповідних територіях та об’єктах можуть проводитись обов’язкові профілактичні щеплення проти цієї інфекційної хвороби за епідемічними показаннями.

Дискусійним є положення абзацу 1 ст. 12 “Про захист населення від інфекційних хвороб”, в якому зазначено перелік на обов’язкові щеплення проти дифтерії, кашлюку, кору, поліомієліту, правця, туберкульозу та є посилання на календар щеплень, затверджений Наказом МОЗ України № 595 від 16.09.201 , у календарі немає COVID-19, тому багато колег схиляються до того, що щеплення від COVID-19 не може бути обов’язковим.

Крім того, ще рядом норм передбачено, що для запобігання поширенню інших інфекційних захворювань (читай – будь-яких) можуть вводитися обов’язкові профілактичні щеплення (абз. 2 ст. 27 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення», Ст. 30 Основ законодавства України про охорону здоров’я).

Більше того, у разі відмови від щеплення передбачено можливість не допуску до роботи (абз. 2 ст. 27 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення», абз. 2 ст. 12 «Про захист населення від інфекційних хвороб», ст. 46 Кодексу Законів про працю).

Верховний Суд у своїй Постанові від 10 березня 2021 р. у справі № 331/5291/19 щодо спору про заборону відвідування нещепленою дитиною школи підтримав рішення судів попередніх інстанцій та вказав, що право дитини позивача на освіту у шкільному навчальному закладі було тимчасово обмежене через громадські інтереси, оскільки позивач не дотримувався календаря обов’язкових щеплень і відмовився від щеплення дитини. Можна припустити, що й у разі суди стануть на захист громадських інтересів.

Висновок:Законодавство України дає можливість запроваджувати обов’язкові профілактичні щеплення у разі загрози поширення небезпечної інфекційної хвороби.

 

 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.