В чому  різниця між православним і католицьким Різдвом

Цього року низка зимових святкових вихідних для українців офіційно почнеться раніше. Католицьке, або Європейське, як у нас його називають, Різдво, стало червоним днем календаря. Віруючі західного обряду отримали можливість нормально відсвяткувати, а східного – ближче познайомитися з традиціями католиків.

За словами кандидата історичних наук і викладача культурології Надії Верещагіної, Різдво – це загальнохристиянське свято. Разом з католиками і православними його, наприклад, відзначають віруючі Лютеранської та Англіканської Церков, а також протестанти.

Для католиків Різдво – головне свято року. Майже за місяць до святкування у християн західного обряду починається Адвент – передріздвяний період (своєрідний аналог поста у православних): віруючі готуються зустрічати Різдво Христове, на час відмовляються від якоїсь дорогої їм звички, посилено моляться, сповідаються і причащаються, приділяють час благодійництву та добрим справам. В цей же час всією родиною наряджають ялинку і прикрашають будинок. За традицією в декорі присутні різдвяні вінки і омела. Саме по собі свято дуже родинне. Після появи на небі першої зірки на Святвечір за святковим столом збираються найближчі родичі – переважно ті, хто живе під одним дахом, але обов’язково залишають і місце для випадкового гостя.

Стіл накривають білою скатертиною, під неї кладуть сіно, як символ того, що Ісус народився в яслах, – розповів нам голова національно-культурного товариства поляків в Одесі “Польська нота” Віктор Пайгертів. – Стіл накривають за кількістю членів родини і ставлять ще один прибор – для того, хто раптом опиниться поза домом, для подорожуючих, яким ні з ким зустріти Різдво. Будь-яка людина може зайти до будь-якої родини, і для неї вже стоїть прибор”.

Хоча про народження Ісуса Христа говориться в двох Євангеліях, традиція святкування спирається на розповідь від Матвія, де розповідається про те, що в ніч, коли народився Христос, волхви побачили яскраве світило, що зійшло на небі, – Віфлеємську зірку. Втім, не чужі святу і елементи  язичництва.

Потрібно розуміти, що Різдво поєднує в собі як язичницькі, так і християнські традиції. Найдовшу ніч в році (зимове сонцестояння припадає на 21-22 грудня) пов’язували із закінченням старого року і народженням нового циклу”, – говорить історик Владислав Водько.

Різдво для православних християн в богослужбовому плані є другим за значимістю після Великодня. Святкування починається 6 січня, в Святвечір. А передує цій події 40-денний піст і молитви, мета яких, за словами священнослужителів, в чистоті душевній і тілесній зустріти народження Спасителя.

У першій половині різдвяний піст не є строгим, благословляється куштування риби в святкові дні, крім середи і п’ятниці. Ближче до самого свята Різдва, приблизно за тиждень, уже припиняється куштування риби, і християни в більшій строгості постять”, – розповів нам протоієрей Роман.

Крім того, за кілька тижнів до свята в храмах починаються різдвяні піснеспіви.

За давньою українською традицією в центральних і західних областях країни на Святвечір в будинку прийнято ставити дідух – сніп із колосків вівса, пшениці, жита і льону, що залишилися після косовиці. Він стоїть протягом тижня в кутку під іконами. Щоправда, цей атрибут ніяк не пов’язаний з православним християнством.

Це явний пережиток язичництва”, – пояснює Водько.

До України традиція ставити ялинку на зимові свята прийшла з Європи лише кілька століть тому.

Як і у католиків, 7 січня у віруючих Східного обряду прийнято ходити один до одного в гості, дарувати подарунки. Але традиція класти подарунки під ялинку в це свято у нас, мабуть, не сильно поширена. Дітвора зазвичай отримує презенти на День святого Миколая або новорічної ночі. У першому випадку їх найчастіше кладуть під подушку, в взуття або тапочки, а в другому – якраз під ялинку.