Закриті кордони Польщі, відкриті – в США, а китайський будівельний гігант на межі банкрутства

Ситуація на польсько-білоруському кордоні стала одним з головних сюжетів не лише в Європі, але й у світі. Хоча Україну вона наразі не зачіпає, в Києві готові посилити охорону рубежів з Білоруссю.

Кризу на кордоні Білорусі і Польщі вирішить канцлер Німеччини?

Нинішній виток міграційної кризи на кордоні між Білоруссю та Польщею розпочався 8 листопада. До того, починаючи з липня 2021 року, було зафіксовано кілька тисяч спроб перейти цей кордон, які здійснювали вихідці з Близького Сходу, котрим офіційний Мінськ створив всі можливості для цього. Правда, власті Німеччини – куди, власне, і прямують всі мігранти з території Білорусі – говорять про 5-6 тисяч шукачів притулку, які у вересні-жовтні дісталися до ФРН «білоруським» маршрутом.

Але вранці минулого понеділка виявилося, що майже така кількість людей планує перейти кордон за один день. В супроводі білоруських силовиків в напрямку кордону відкрито пересувалася величезна колона мігрантів (в основному курдів з Іраку) – близько 4 тисяч осіб. З того часу їхня кількість з кожним днем зростає, зафіксовані численні нові групи бажаючих прорватися у «світле європейська майбутнє». Кілька таких проривів були успішними – в ніч з 9 на 10 листопада на околицях містечок Кринки та Біловежа, а 12 листопада – прямо через контрольно-пропускний пункт Кузниця, який польська влада закрила ще в понеділок.

Польські прикордонники і військові (до речі, останніх на кордон перекинули понад 15 тисяч, двоє з них загинуло внаслідок нещасних випадків) повідомляють, що «більшість» мігрантів затримано. При цьому точної інформації ні про число затриманих, ні про загальну кількість тих, кому вдалося потрапити на територію Польщі, не існує. Крім того, оскільки в прикордонній з Білоруссю смузі з вересня діє режим надзвичайного стану, туди не можуть легально потрапити ні представники гуманітарних організацій, ні журналісти. Більше того, днями заступник міністра закордонних справ Польщі Пьотр Вавжик цинічно заявив, що при цьому «ніхто не заважає польським журналістам поїхати в Білорусь і вести репортаж з другого боку кордону».

Зрозуміло, що подібна критична ситуація не могла не викликати реакцію на найвищих щаблях польської влади. Ще на початку тижня відбулися екстрені засідання Бюро національної безпеки та Сейму Польщі, на кордоні побували прем’єр-міністр Матеуш Моравецький та президент Андрій Дуда. Крім того, Варшаву терміново відвідав глава Європейської Ради Шарль Мішель, ситуацію коментували президент Єврокомісії Урсула фон дер Ляйєн та глава європейської дипломатії Жозепп Боррель. Всі вони звинувачували в міграційній кризі президента Білорусі Олександра Лукашенко, і певною мірою – російського лідера Володимира Путіна. В свою чергу, Мінськ і Москва у всьому звинувачують Захід.

Наразі єдина узгоджена пропозиція ЄС – запровадження нових санкцій стосовно білоруських топ-чиновників, рішення про це мають ухвалити 15 листопада на саміті глав МЗС Євросоюзу. А от про запровадження санкцій проти великого (тобто – державного) білоруського бізнесу поки що не йдеться. І справа не лише в тому, що за минулий рік товарообіг між ЄС та Білоруссю виріс. Одразу ж після того, як у Варшаві та Брюсселі заговорили про закриття кордону з Мінськом, Олександр Лукашенко заявив, що він у такому випадку перекриє транзит російського газу в Польщу і Німеччину. Йому фактично підіграв Володимир Путін, заявивши в інтерв’ю, що «Бацька» й справді може це зробити.

Тому не дивно, що в.о. канцлера Німеччини, яка критично залежна від російського «Газпрому», на минулому тижні вже двічі розмовляла з президентом РФ. І хоча, згідно повідомлень прес-служб, Меркель не обговорювала з Путіним газові питання, зрозуміло, що вони перебувають в центрі уваги Берліна і Москви. При цьому йдеться не стільки про транзит через Білорусь, скільки про сертифікацію газогону «Північний потік – 2». Меркель просила Путіна «вплинути» на Лукашенко, в свою чергу, президент Росії порадив говорити з ним напряму, і 13 листопада висловив надію, що перемовини між Мінськом та Берліном таки відбудуться.

Можливо, саме це переконали кілька тисяч мігрантів на кордоні між Білоруссю та Польщею в тому, що найближчими днями по них прибудуть автобуси з Німеччини, які відвезуть їх в цю країну. Проте і німецькі, і польські власті подібну інформацію заперечують. Польща посилює охорону кордону, 12 листопада туди прибула група військових з британських інженерних військ. Варшава обговорює з Ригою і Вільнюсом можливість використати статтю 4 Північноатлантичного договору – йдеться про консультацій з іншими союзниками по НАТО, коли, на думку якоїсь  зі сторін, виникає  загроза  територіальній  цілісності, політичній незалежності або безпеці будь-якої із сторін. Правда, президент США Джозеф Байден поки що говорить лише про «стурбованість ситуацією». Нагадаю, Польща вже активувала цю статтю в 2014 році після початку конфлікту на Донбасі.

Нинішня криза на польсько-білоруському кордоні Україну поки що не зачіпає, хоча в Києві демонструють готовність захищати кордони: президент Володимир Зеленський провів засідання РНБОУ з цього питання, глава МВС Денис Монастирський заявив про підготовку до запровадження надзвичайного стану в прикордонних з Білоруссю районах в разі загрози прориву мігрантів. Проте ні в Білорусі, ні на Заході такого не прогнозують – шукачі притулку в Німеччині не планують робити «гак» через Україну.

США відкрили кордони для вакцинованих – в тому числі і для громадян України

Сполучені Штати Америки з 8 листопада скасували заборону на поїздки в країну, запроваджені у зв’язку з пандемією COVID-19. Обмеження діяли понад півтора року, а їхнє зняття стало полегшенням для індустрії туризму та сімей, розділених з початку пандемії. За новими правилами, іноземці на в’їзді в США повинні пред’явити доказ про повну вакцинацію препаратами, визнаними властями США або Всесвітньою організацією охорони здоров’я (ВООЗ).

В’їхати до США можуть щеплені вакцинами компаній Pfizer/BioNTech і Moderna, Johnson & Johnson, AstraZeneca (в її європейському варіанті Vaxzevria та в індійській версїї Covishield), а також індійським препаратом Covaxin і китайськими Sinopharm та Sinovac. Таким чином, усі вакцини, що використовують в Україні, входять до цього переліку. Тож вакциновані українці через два тижні після другого щеплення можуть їхати в США – потрібна лише віза. При цьому, оскільки ВООЗ наразі не внесла до списку рекомендованих вакцин російський «Спутник V», росіяни, а також громадяни інших країн, щеплені цією вакциною, наразі не можуть потрапити до США

Крім сертифіката про вакцинацію, туристи мають надати негативний ПЛР-тест, зроблений не менше, ніж за 72 години до поїздки, а також повну контактну інформацію для системи відстежування випадків зараження центрами контролю за захворюваннями США (CDC). Авіакомпанії повинні перевіряти весь перелік відповідних документів до вильоту пасажира. Карантин по прибутті до США не потрібен.

8 листопада в США також повідомили, що виділять 314 мільйонів доларів у вигляді грантів 34 штатам і округу Колумбія для пожвавлення подорожей і туризму, значно постраждалих від пандемії. Фінансування є частиною ширшого пакета допомоги у зв’язку з COVID-19, схваленого Конгресом США, повідомляє Reuters. Агенція цитує міністра торгівлі США Джину Раймондо, яка сказала, що «подорожі та туризм – одна з найбільш постраждалих галузей». Але, за її словами, люди дуже хочуть подорожувати. «Попит є. Думаю, незабаром ми побачимо реальне зростання подорожей» – сказала Раймондо.

Число міжнародних прибуттів у США знизилося на 75,5% у 2020 році. Витрати іноземних громадян, що прибувають в країну, впали на 64,3% (приблизно на 150 мільярдів доларів). Особливо значно постраждали регіони вздовж кордонів США з Мексикою і Канадою, а також Флорида, де орієнтовані на іноземних туристів. За оцінками американської компанії US Travel, скорочення числа міжнародних відвідувань з березня 2020 року призвело до втрати майже 300 мільярдів доларів. В компанії вважають, що сегмент міжнародних в’їзних подорожей в США досягне рівня 2019 року як мінімум у 2024-му.

Банкрутство китайського будівельного гіганта може викликати глобальну кризу

Ввечері 10 листопада з’явилася інформація про те, що другий за обсягом активів  китайський девелопер China Evergrande Group знову не заплатив відсотки інвесторам за облігаціями, внаслідок чого німецький інвестор Deutsche Markt Screening Agentur GmbH (DMSA) готує процедуру банкрутства китайської компанії. «Центробанк США підтвердив нашу думку вчора. У своєму останньому звіті про стабільність він чітко вказав на небезпеку, яку може мати крах Evergrande для світової фінансової системи», – заявив старший аналітик DMSA Марко Мецлер.

Evergrande – найбільший боржник-девелопер у світі із зобов’язаннями на 305 мільярдів доларів, в її цінні папери вклали гроші 171 банк та 121 фінансова компанія, зокрема, американський інвестиційний фонд BlackRock. Хоча 10 листопада китайська компанія мала виплатити 148,13 мільйона доларів у вигляді відсотків за трьома облігаціями, проблема Evergrande у тому, що усі 23 випуски облігацій компанії, що перебувають в обігу, мають застереження про перехресний дефолт. «Це означає, що якщо одна з цих облігацій не виплачується, усі 23 облігації автоматично отримають статус дефолтних», – пояснив Мецлер. Проте через кілька годин стало відомо, що Evergrande все ж зумів заплатити відсотки за облігаціями – буквально в останні хвилини.

Чому ж в цілому світі – зокрема, й в Україні, – переймаються долею китайського приватного забудовника, нехай і величезного? Справді, Evergrande володіє 1300 проектами нерухомості у 280 містах Китаю, у компанії працюють 200 тисяч співробітників, а кількість непрямо створених холдингом робочих місць – 4 мільйони. Створена у 1996 році Evergrande Group постійно нарощувала обсяги будівництва, не в останню чергу – завдяки доступу до кредитних ресурсів та високому попиту мешканців Китаю на житлову нерухомість. Економічна експансія Evergrande могла тривати й далі, однак пандемія COVID-19 значно уповільнила зростання китайської економіки та сплутала всі карти китайському гіганту нерухомості.

За 2021 рік продажі Evergrande знизилися на 26%, а її акції подешевшали на 85%. Паніка призвела до ланцюгової реакції, яка потягнула вниз акції страхових компаній, забудовників та банків, причому не лише китайських. Дефолт Evergrande неминуче спричинить «ефект доміно» на світових біржах, який уже порівнюють з падінням американського інвестиційного банку Lehman Brothers під час фінансової кризи у 2008 році, і неминуче призведе до відпливу капіталу із сектору нерухомості та до кредитної кризи. Це значно сповільнить китайську економіку, яка і без того переживає кризу попиту, і позначиться на всій світовій торгівлі.351

Для України це може обернутися різким падінням закупівель металу та залізної руду з боку китайських компаній. Та й в цілому, якщо світова економіка втратить динамізм, який генерується масштабним зовнішнім попитом Китаю, це неодмінно відчує й українська економіка. Тому до березня-квітня 2022 року, коли Evergrande має погасити облігації на 3,45 мільярди доларів, Пекін повинен знайти рішення проблеми. Аналітики прогнозують, що може бути як «кероване банкрутство», так і фактична націоналізація забудовника – шляхом викупу його акцій китайськими державними компаніями.